Фредерік Форсайт
Фредерік Форсайт | |
---|---|
англ. Frederick Forsyth[1] | |
Народився | 25 серпня 1938 (86 років) Ешфорд, Кент, Англія |
Країна | Велика Британія[2][3][…] |
Місце проживання | Ешфорд[d] |
Діяльність | письменник, журналіст |
Галузь | журналістика[5], spy fictiond[5], спецслужба[d][5] і Міжнародна журналістика[5] |
Alma mater | Гранадський університет[6], Tonbridge Schoold і Yardley Courtd |
Знання мов | англійська[7] |
Заклад | Ройтерз[6], Таємна розвідувальна служба[8], Eastern Daily Pressd[6] і Королівські військово-повітряні сили Великої Британії[6] |
Роки активності | 1969 — тепер. час |
Magnum opus | День Шакала |
Військове звання | пайлот-офіцер |
Нагороди | |
IMDb | ID 0287046 |
Сайт | frederickforsyth.co.uk |
Фредері́к Маккарті Форса́йт (англ. Frederick McCarthy Forsyth; *25 серпня 1938, Ешфорд) — англійський письменник. Автор таких відомих книг як «День Шакала», «Пси війни», «Досьє «Одеса», «Месник», «Афганістан». Твори Форсайта часто з'являються у списках бестселерів, і більше десятка його творів було екранізовано. До 2006 року він продав понад 70 мільйонів книжок більш ніж 30 мовами.[9]
Народився в Ешфорді, графство Кент. Середню освіту отримав в Тонбриджській приватній чоловічій школі. Закінчив університет Гранади в Іспанії. У 17 років отримав ліцензію пілота, у 19 — став наймолодшим льотчиком британських ВПС. В Королівських військово-повітряних силах Форсайт відслужив два роки (1956—1958).
З 1958 року працював репортером газети «Eastern Daily Press» у Норфолку, а з 1961-го кореспондентом «Reuters» : спочатку в Парижі, а потім у Східному Берліні. У 1965 повернувся в Лондон і працював радіо- й телерепортером для BBC. З липня по вересень 1967 року висвітлював війну між Біафрою та Нігерією. Записи, що накопичились за роки роботи, і особисті враження Форсайт згодом успішно використав у своїй письменницькій роботі. Судячи з усього, щось у репортажах Форсайта не влаштовувало керівництво BBC, і його відкликано до Лондону. Форсайт звільнився з корпорації й повернувся в Біафру. Там він спочатку працював вільним журналістом, а потім представляв інтереси «Daily Express» і «Time magazine».
Першою книгою Форсайта стала документальна «Історія Біафри», видана в 1969 році. Однак великих грошей вона не принесла. Відсутність грошей і стала причиною появи в 1971 році роману «День Шакала». За рік до того, Форсайт полишив журналістську роботу. «День Шакала» він написав за місяць. Відкинута спочатку багатьма видавництвами, вона одержала нагороду Едгара По й стала бестселером.
Форсайт зробив ставку на політичний трилер і виявився правим. Роман приніс йому і славу, і гроші. Надалі письменник вирішив не міняти своїх творчих орієнтирів — темою його книг стали міжнародні інтриги та шпигунство.
Взагалі, матеріальний фактор, за свідченням самого автора, є визначальним мотивом у його творчості. Форсайт заявляє, що із задоволенням би не писав, якби мав достатньо грошей на своєму рахунку. Але, судячи з усього, розмір гонорарів поки не дозволяє йому залишити письменницьке ремесло. Практично кожна книга Форсайта стає бестселером.
Романи письменника як правило базуються на реальних подіях, які автор по-своєму інтерпретує. Не можна сказати, що його версії є надто оригінальними і несподіваними. Проте якість творів залишається достатньо високою, і книги Фредеріка Форсайта читаються з інтересом. Член консервативної партії, одружений, має двох дітей. Захоплюється риболовлею, дайвінгом, лижами. Живе на своїй фермі в сільській місцевості.
За літературні здобутки письменник був нагороджений орденом Британської імперії.
- 1969 — Історія Біафри (The Biafra Story)
- 1971 — День Шакала (The Day of the Jackal)
- 1972 — Досьє «Одеса»[en] (The Odessa File)
- 1974 — Пси війни[en] (The Dogs of War)
- 1975 — Поводир (The Shepherd)
- 1979 — Диявольська альтернатива[en] (The Devil's Alternative)
- 1982 — Емека (Emeka)
- 1983 — Немає повернення[en] (No Comebacks) — збірник оповідань
- 1984 — Четвертий протокол[en] (The Fourth Protocol)
- 1989 — Посередник[en] (The Negotiator)
- 1991 — Обманщик[en] (The Deceiver)
- 1991 — (Great Flying Stories)
- 1994 — Кулак Аллаха[en] (The Fist of God)
- 1996 — Ікона (Icon)
- 1999 — Привид Манхеттена[en] (The Phantom of Manhattan)
- 2001 — Ветеран[en] (The Veteran) — збірник оповідань
- 2003 — Месник[en] (Avenger)
- 2006 — Афганістан[en] (The Afghan)
- 2010 — Кобра[en] (The Cobra)
- 2013 — Список вбивств[en] (The Kill List)
- 2015 — Айтсайдер. Моє життя як інтрига (The Outsider: My Life in Intrigue) — автобіографія
- 2018 — Фокс (The Fox)
- Неофіційна сторінка Форсайта (англ.)
- Фредерік Форсайт на IMDB
- Інформаційний портал про найзахіднішу Європу (рос.)
- ↑ NNDB — 2002.
- ↑ LIBRIS — 2012.
- ↑ Evidence zájmových osob StB
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б в г Munzinger Personen
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ автобіографія
- ↑ Leeman, Sue (3 вересня 2006). Forsyth Looks at World of Al-Qaida. Associated Press. Процитовано 26 червня 2015.
- Народились 25 серпня
- Народились 1938
- Командори ордена Британської імперії
- Лауреати премії «Діамантовий Кинджал Картьє»
- Англійські письменники
- Англійські журналісти
- Кавалери ордена Британської імперії
- Автори детективної прози Великої Британії
- Військові кореспонденти
- Критики Європейського Союзу
- Уродженці Кенту
- Лауреати премії Едгара По
- Британські військовики
- Лауреати Гран-прі поліцейської літератури
- Лауреати премії Мартіна Бека
- Фредерік Форсайт